закладка Петров Вал Кокаин 99%

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Братцы и сестрички, давайте разчекаемся и прокачаем наши барские истории! Вот я вам поделюсь своей нешуточной историей о том, как я купил себе закладки на коленях и потом ездил на метро в самые крутые трущобы нашего города. Поезжайте вместе со мной!

Знаете, как-то так получилось, что я сорвался с привычной марихуаны и решил попробовать что-то новенькое. И вот однажды мой приятель, парень с неугомонными руками и острым языком, поделился со мной инфой о классной шишке, которую можно было купить у него. Это было что-то из гидропоники, на самом деле не знаю, но звучало охуенно – гидро, долбанный гидро!

Ну, я такой, без раздумий, решаю сделать эту сделку и договариваюсь с приятелем о встрече. Встречаемся мы в парке, вдали от глаз навязчивых, а тут он мне говорит, что помимо гидро у него кое-что посерьезнее – закладки. Ну, я в курсе, что это не кексики с апельсиновым вкусом, а некие порошки с приятным свойством. Я все понимаю, но пробовать не пробовал. А заодно он сказал, что есть у него оксикодон – говорит, поколоться ни разу не хуже героина.

Ну, я не со всего согласился, но взял все-таки пару штук на пробу. Дело было такое – я катался в метро, и тут я толкнулся случайно, вроде небольшой простой судорогой. И тут я осознал, что нихуя не было, это был первый глюк после колотушки! В голове все перемешалось, началось раскумаривание, я летел сквозь всю эту душную толпу, смеясь и самому не понимая, за что и над кем я насмехаюсь.

Ну, я вышел на своей станции, наверное, на автомате, и пошел гулять по трущобам. Мир казался мне странным и одновременно прекрасным – все перепуталось, и настоящий мир перекликался с моими иллюзиями. Я видел привидения, радуги на небе, и трущобы, которые обычно унылы и серы, стали цветными, причудливыми и притягательными.

А потом я решил вспомнить, откуда все началось, и хапнуть немного этой гидропоники. Хапнул я, и мир вокруг меня стал еще более странным. Меня пронесло через время и пространство, и я погрузился в собственные глюки, которые постепенно обволакивали меня и захватывали ум.

В общем, братцы и сестрички, было это охуенно, я не скажу, что мне понравилось все это зашкаливающее раскуривание и погружение в мир чудес, но опыт был неповторимым. Когда я вернулся домой, я лег в кровать, и в голове еще сидели глюки, и я понимал, что мир вокруг выглядит совсем иначе. Я сам посидел в подворотнях, стал таким же бомжарским гопником, как все остальные. Ничего не останавливало меня от того, чтобы снова заколоться. И это было опасно и ужасно. Я прошел через все это, и теперь я хочу сказать – не стоит того.